| Головна » Статті |
| Всього матеріалів в каталозі: 30 Показано матеріалів: 1-10 |
Сторінки: 1 2 3 » |
|
Щороку в українських лікарнях іде боротьба за життя людей, які вживають небезпечні дикорослі гриби.
 За повідомленням МОЗ України, аналіз випадків отруєнь грибами в Україні свідчить, що більшість отруєнь зумовлені вживанням пластинчатих отруйних грибів (насамперед блідої поганки), які помилково сприймаються за їстівні печериці та сироїжки, особливо, якщо це дуже молоді плодові тіла без характерних морфологічних ознак. Також отруєння можуть спричинити їстівні гриби, які не пройшли належної термічної обробки або виросли на забруднених територіях чи уздовж автодоріг. Саме їстивні гриби стають причиною масових отруєнь у південних регіонах України (адже бліда поганка на півдні країни не росте). Немало випадків, коли хворі потрапляли до лікарень після споживання голубінок, глив, сироїжок, синяків, парасольок тощо. |
|
Коли, повертаючись ввечері з роботи, бачиш, як люди продають гриби навіть біля ринку; коли друзі із захватом розповідають про знайомих, які "за кілька годин у лісі набрали отакенну купу грибів!”; коли за тиждень випало кілька дощів, а під вихідні встановилася тепла погода, сумнівів нема – настав час їхати в Карпати по гриби!
На Карпатських схилах ростуть близько 300 видів грибів. Форма і забарвлення їх дуже різноманітні. Гриби в Карпатах схожі на крила і на квіти, на тарілки і яйця, парасольки, схожі на кулі і пелюстки, капелюхи й шапочки, ростуть вони в Карпатах на узліссях і галявинах, гірських схилах і гірських долинах і навіть на крутих гірських схилах. Ростуть гриби досить швидко. Буквально за кілька годин можуть витягнутися на 3-8 см. Більшості з них потрібно від 2 до 8 днів, щоб їх стало видно. Боровик – найбільший серед їстівних грибів, що ростуть у Карпатах.
Він може важити навіть більше 4 кг. Кожен мешканець Карпат може
розповісти цікаву історію, як і коли |
|
Початок грибного сезону - не лише повні відра смакоти, а й певна небезпека. Гриби - і дарунок лісу, і,  водночас, небезпечний продукт харчування, який може спровокувати отруєння, а іноді й смерть. Отруєння викликають токсини, алкалоїди та сполуки важких металів, які містяться в грибах. Прикро, що багато людей роблять висновки лише на основі свого гіркого досвіду. Звичайно, важко на кожній стежині, що веде до лісу, почепити оголошення: „Обережно - ГРИБИ!". Людей треба застерегти і навчити „бути обережними". Варто ще й звернути увагу на те, що від початку року в області „заручниками" грибів стали четверо осіб. Хоча, як стверджують у прес-службі ГУ МНС у Львівській області, це офіційні, а ще ж |
|
Світ грибів цікавий та різноманітний. Відомо біля 100 тис. видів грибів.
В цих організмах є ознаки
 як рослин, так і тварин. Ознаки рослин – це
нерухомість, постійний ріст, живлення розчиненими речовинами, наявність
кліткових стінок. В той же час гриби мають ознаки тварин: відсутнісь
пластид, наявність в клітинних стінках особливої речовини – хітину (з
нього покрови пауків, раків). Гриби мають також якості, властиві тільки
їм: майже у всіх грибів вегетативне тіло представляє собою грибницю або
міцелій. По всіх цих ознаках гриби виділяють в окреме царство живих
організмів.
Тіло шляпочного гриба складається із двох частин:
грибниці (з тонких багатоклітинних ниток гіф) і плодового тіла. Плодове
тіло це |
Синюк, дубовик, синець Опис:
Капелюшок діаметром 4-20 см, товсто-м’ясистий, напівсферичний, з віком
опукло- або подушко видно - розпростертий, бархатистий, потім голий,
сухий або з невеликою кількістю слизу, маслиново-коричневий,
жовто-коричневий до темно-бурого, іноді по площі із
червонясто-жовтогарячим відтінком, при натисненні синіє. Гіменофор
майже вільний, колір трубочок від жовтого до маслинового. Пори
цегляно-червоні, пурпурно-коричневі, пурпурно-маслинові, при дотику
синіють. Ніжка 4-15 х 2-7 см, у основи стовщена, біля землі
темно-червона, по середині червона, вгорі жовтою, покритою темною
червоною сіткою, яка добре помітна на жовтому фоні. М'якоть жовта, над
гіменофором й у основи ніжки червонувата, на зламі швидко синіє, згодом
зеленіє, із приємним запахом. |
Печериця луговий, степовий, звичайний, шампіньон
Опис: Капелюшок
діаметром 3-12 см, товсто-м’ясистий, спочатку із глибоко загнутим
усередину краєм, потім опукло-розпростертий з опуклим центром, білий
або білувато-рожевий, іноді світло-жовтувато або буро-коричнюватий,
глинясто-жовтий, шовковисто-волокнистий, сухий, іноді в центрі з
маленькими лусочками або з розтрісканими лусочками, зрідка із залишками
покривала. Пластинки вільні, тонкі, часті, з рівним краєм, спочатку
білуваті, потім рожеві, сірувато-рожеві, сірувато-фіолетові й, нарешті,
темно-коричневі або майже чорні з фіолетовим відтінком, легко
відокремлюються від м'якоті капелюшка. Ніжка коротше діаметра
капелюшка, циліндрична або звужена до основи, іноді розширена, біла,
гладка, волокниста, з тонким зникаючим кільцем. М'якоть біла, на зрізі
кольору не міняє або злегка червоніє.
|
Сироїжка їстівна, харчова
Опис: Капелюшок
діаметром 4-10 см, щільно – м’ясистаий, напівсферичний, пласко-опуклий
або розпростертий, з хвилясто-вигнутим, нерідко піднятим краєм,
зморшкувато-горбкуватий, з відстаючою шкірочкою; у забарвленні
переважають різні відтінки червоного, що переходить у коричневий,
рожевий, ліловий, навіть у зеленувато-коричневий. Пластинки білі, ледве
жовтуваті, виступають з-під капелюшка. Ніжка 3-4 х 2-3 см, до основи
часто звужена, гладка або злегка повздошно-зморшкувата, суцільна, біла,
біля землі іноді з іржавими плямами. М'якоть добре розвинена, біла, із
солодким смаком і без особливого запаху.
|
Зеленка, зеленушка, рядовка зелена Опис:
Капелюшок діаметром 3-15 см, плотно - м’ясистий, спочатку опуклий,
потім плаский, часто із хвилястим піднятим краєм,
оливковато-зеленуватий або жовтувато-зелений, у центрі буруватий, з
мілкими лусочками, рідше голий, клейкий, звичайно із частками ґрунту,
що пристали до нього. Шкірочка легко знімається. Пластинки виїмчасті,
широкі, часті, сірі або лимонно-жовті. Ніжка 4-7 х 1-3,5 см, щільна,
волокниста, одного кольору з капелюшком або трохи світліше, звичайно
стовщена донизу. М'якоть спочатку біла, потім жовтувата, приємна на
смак, з борошнистим запахом.
|
Польський гриб
Опис: Капелюшок
діаметром 4-15 см, напівсферичний, подушко видно - опуклий, потім
плоский, спочатку з підігнутим, пізніше з опущеним волокнистим краєм,
сухий, у вологу погоду злегка клейкий, у молодих екземплярів з матовою
замшевою поверхнею, у старих і при висиханні блискучий, від
каштаново-коричневого до червоно-коричневого. Шкірочка не знімається.
Гіменофор у більшості прирослий; пори кутасті, дрібні, від блідо-жовтих
до жовто-зеленуватих, у старих грибів з маслиновим відтінком; при
натисканні вони здобувають синювато-зеленуватий, а потім
бурувато-коричнюватий колір. Ніжка 4-12 х 1-3 см, циліндрична, іноді
звужена або злегка роздута до основи, волокниста або гладка, іноді
волокниста з тонкими лусочками, світло-коричнева, вгорі й у основи
більш світла, при натисканні синіє, потім буріє. М'якоть білувата,
пізніше блідо-жовтувата, на розрізі синіюча, що потім буріє; із
приємним запахом і смаком.
|
Краснюк, красноголовець, осиновик, красноголовик
Опис: Капелюшок
діаметром 4-20 см, товсто-м’ясистий, напівкулястий, згодом
опукло-розпростертий, з підігнутим, а пізніше опущеним тонким краєм,
трохи бархатистий або голий, сухий, рідше злегка вологий. Колір
міняється від світлого до темно- або оранжево-червоного, з віком
вицвітають. Гіменофор вільний; пори округлі, дрібні, грязно-білі або
сірувато-буруваті. Ніжка 6-20 х 1,8-4,5 см, циліндрична або до основи
рівномірно розширюється, суцільна, біла, з білуватими, а потім з
темно-бурими лусочками. М'якоть щільна, біла, при розрізуванні стає в
лілувато-рожевого кольору, але згодом стає сірувато-бурою або чорної.
Росте Росте в осичняках і березняках, соснових й ялинових лісах, на узліссях, галявинах, серед вересу. Плодоношення Плодові тіла утворить у травні - жовтні. |